Утримання канарок у домашніх умовах
Канарки – одні з найпопулярніших декоративних птахів, яких містять любителі по всьому світу. Вони мають привабливу зовнішність і приємний голос, а маленький розмір робить їх зручними для утримання в міських квартирах. Щоб забезпечити вихованцю довге і щасливе життя, майбутній власник повинен знати все про догляд та утримання канарки в домашніх умовах.
Утримання канарок в домашніх умовах не становить особливої складності навіть для птахівників-початківців. Птахи цього виду здатні адаптуватися до різних умов та кормів, добре приручаються та легко розмножуються в неволі.
Догляд за канарками
Догляд за канарками в домашніх умовах досить простий. Він полягає в регулярному митті та наповненні годівниць, напувалок і купалок, спілкуванні з вихованцем та спостереженні за станом його здоров’я, а також прибиранні клітини.
- Висувний піддон звільняють від сміття щонайменше двічі на тиждень.
- Генеральне прибирання проводять кожні 2-3 тижні, переміщуючи птицю для зручності в тимчасову клітину.
- Всі елементи основного житла миють гарячою водою, дезінфікують окропом і при необхідності миючим засобом.
- На дно клітки засипають попередньо прожарений очищений річковий пісок, а поверх нього – подрібнену яєчну шкаралупу. Вони служать птахам додатковим мінеральним підживленням і сприятливо впливають на травлення.
Клітину ставлять у світлому, тихому, захищеному від спеки та холоду місці з гарною циркуляцією повітря. Взимку можуть знадобитися додаткові джерела освітлення – ультрафіолетові лампи для продовження світлового дня до 14-16 годин та лампи розжарювання для обігріву. Температура в кімнаті має підтримуватись на рівні 18-22°С, вологість повітря – на рівні 50%; протяги не допускаються.
Харчування канарок
Основу раціону канарок складають:
- зернові суміші з канаркового насіння,
- ріпаку,
- жовтого та червоного проса,
- конопляного насіння,
- пшениці,
- вівса,
- кукурудзи,
- рису,
- гречки,
- насіння льону та соняшника.
Годувати птахів потрібно 2 рази на день – вранці та ввечері, причому корм повинен подаватися щоразу в той самий час.
У ранкові години дають м’які корми тваринного походження (варене яйце, сир) та зернові суміші.
Увечері згодовують овочі (терту моркву, капусту, болгарський перець), фрукти (яблука, груші) та зелень (листя кульбаби, подорожника, салату, траву грициків, волоті диких злаків).
У раціоні повинні обов’язково бути присутніми вітамінні та мінеральні підживлення (яєчна шкаралупа, крейда). У напувалці завжди повинна бути чиста вода. Годування птахів має бути різноманітним, тому до раціону слід періодично включати інші компоненти. Можна згодовувати птахам пшоняну, рисову та гречану каші, горіхи, сухарі з білого хліба, мед.
Увага! Канаркам не можна давати гілки тополі, черемхи та хвойних порід дерев, хурму, папайю, манго, авокадо, петрушку та інші прянощі, картопля, а також солодку, жирну, солону та копчену їжу з людського столу.
Хвороби канарок
При неналежному догляді, неправильному годуванні та порушенні умов утримання птиця може захворіти. Найчастіше можна зустріти такі хвороби:
- порушення травлення (запор, пронос, закупорка кишечника, запалення зоба);
- хвороби дихальної системи (катар верхніх дихальних шляхів, застудні захворювання);
- хвороби очей;
- облисіння;
- порушення обміну речовин;
- травми;
- поява наростів на лапах;
- гіпо та авітамінози;
- хвороби печінки;
- інфекційні та паразитарні захворювання.
Для підтримки здоров’я необхідно правильно доглядати канарку. Птахи мають отримувати регулярні фізичні навантаження. З цією метою їх періодично випускають із клітини для вільних польотів по приміщенню. При цьому слід стежити, щоб птахи не отримали травми.
Після придбання птахів поміщають на 2-тижневий карантин в індивідуальну клітину, яку ставлять окреме приміщення. Якщо цей період не з’явилося ознак хвороби, новачків можна підсаджувати у загальну клітину. При виявленні у птиці симптомів захворювання необхідно ізолювати її від інших особин та звернутися до ветеринару.
Скільки живуть канарки
Термін життя канарки залежить від умов утримання, годування та догляду. За дотримання всіх вимог птахи живуть до 7-12 років, а іноді доживають до 15-18 років.
Види канарок
За довгий період розведення виду в неволі селекціонерами було одержано безліч порід. Породи канарок відрізняються один від одного розмірами та формою тіла, будовою пір’я, забарвленням та голосом. Серед найпоширеніших різновидів виділяють такі:
Сіра. Птахи такого забарвлення виходять при схрещуванні чорних та білих особин. Вони мають оперення різних відтінків сірого. При хорошому освітленні помітний блакитний відлив
Жовта. Це класичний варіант забарвлення канарок. Він виник у процесі одомашнення внаслідок мутації. У птахів цього забарвлення знижений вміст меланіну в пір’ї.
Горбата. Ця порода відрізняється від інших унікальною будовою тіла. Для неї характерний вертикальний тип постави, при якому тулуб знаходиться практично перпендикулярно до підлоги. Голова при цьому сильно опущена, через що птах виглядає «горбатим».
Мозаїка. Ця порода характеризується поєднанням кількох кольорів у забарвленні. Основний тон – білий чи сірий. На голові, крилах, грудці та надхвості розташовуються яскраво-червоні плями.
Глостер. Птахи цієї породи відрізняються подовженим пір’ям на голові, яке створює подібність «шапочки». Тонкі довгі пір’я звисають вниз, заплющуючи очі птаха і досягаючи дзьоба. Забарвлення може бути різним – білим, коричневим, жовтим, строкатим.
Помаранчева. Птахи такого забарвлення виходять при схрещуванні червоних та жовтих особин. Інтенсивність відтінку може бути різною залежно від поєднання пігментів. Блідо забарвлених особин називають лососевими. Помаранчева канарка
Червона. Птахи цієї породи мають насичено-червоне забарвлення. Він був отриманий в результаті схрещування канарки та спорідненого їй виду – вогняного чижа. Вважається, що їх здібності до співу гірші, ніж в інших різновидів.
Ареал проживання
Батьківщина канарок – Канарські острови. Дикі канарки (канарські канаркові в’юрки) проживають також на території Азорського архіпелагу та острова Мадейра. Домашні канарки в природі зустрічаються тільки як дикий вид (наприклад, на острові Ельба)
Клітина та аксесуари
Утримувати канарку можна в клітці або вольєрі. Вибір відповідної клітини – відповідальне завдання, від якого залежить подальше благополучне життя птиці. Найкращим варіантом вважаються дерев’яні клітини. Конфігурація їх переважно прямокутна або квадратна. Допустима ширина проміжків між прутами – 1-1,2 см. Підійдуть і металеві клітини, а також вольєри з оргскла з гратчастими дверцятами. Стандартні розміри житла для однієї особи – 33х21х28 см (ДхШхВ). При груповому змісті канарок необхідний більш просторий вольєр. Зручність прибирання досягається за рахунок подвійного дна з нижньою частиною, що висувається.
Усередині клітини розміщують 1-3 дерев’яні жердинки діаметром 1-1,5 см, округлі у перерізі. Їх виготовляють із необроблених гілок дерев. При розміщенні жердин стежать, щоб у птаха залишалося достатньо вільного місця для польоту. При знаходженні на жердинці канарка не повинна торкатися підлоги та стінок клітини хвостом.
Канарки охоче купаються, тому до дверцят із зовнішнього боку підвішують закриту купалку. Напувалки і годівниці кріплять до ґрат усередині клітини або роблять висувними, щоб уникнути забруднення послідом і сміттям.
Розведення канарок
Для розведення канарок підбирають пару віком від 1 до 4 років, великих, здорових, з рівним яскравим оперенням і видатними співочими якостями. Готові до розмноження птиці стають активними та неспокійними, самці починають співати. При появі цих ознак пару садять у клітину розміром 60х50х40 см із встановленою всередині гніздовою основою чашоподібної форми діаметром 10 см та глибиною 5 см.
Після парування самка будує гніздо з ниток, шматочків тканини та сіна. Потім вона відкладає яйця (зазвичай 3-5 штук) і приступає до насиджування. У цей час самця відсаджують або залишають із самкою, щоб він брав участь у вирощуванні потомства, а невикористані залишки гніздового матеріалу прибирають.
Пташенята вилуплюються через 2 тижні після початку насиджування кладки. Батьки піклуються про них, вирощуючи м’яким зерновим та яєчним кормом. Через місяць пташенята стають самостійними. У цей час їх відсаджують від батьків, поділяючи на підлозі.
Читай також нашу статтю Розведення перепелів у домашніх умовах
Використання канарок у шахтах
У ході одомашнення було виявлено підвищену сприйнятливість цього виду до газів. Завдяки цій особливості шахтарі стали брати канарок із собою у шахти. З появою рудничного газу птахи починали турбуватися, а потім гинули. При виявленні цих ознак люди одразу залишали шахту.
Висновок
Канарки часто стають першими вихованцями любителя птахів-початківців. Вони мають яскраву зовнішність, що запам’ятовується, і видатними співочими якостями. Канарки не бояться людини і добре приручаються. При грамотному змісті, правильному догляді та годівлі вони здатні тішити власника довгі роки.
