Голуб Вяхирь

На вулицях міст та парків звично бачити голубів. Вони радують і дорослих, і дітей, охоче одержують від людей корм. Це – сизарі, представники диких порід: мешканці міські та сільські. У лісах водяться схожий на сизарів голуб. Це – вяхир. Окрасом оперення вони дуже схожі, але у лісової птиці, всі відтінки ніби трохи стерті. Вони неяскраві, вкриті серпанком. Таке забарвлення робить птаха непомітним у гущавині.

Вяхир є одним із найбільших лісових птахів. Голуб живе як у хвойних лісах, так і листяних. Для нього краще помірний клімат. Ареол проживання досить широкий: країни Європи, Західний Сибір, Північна Африка. 

В українській мові правильна назва цього птаха – При́путень. Але такі назви, як вяхирь та витютень для нас більш знайомі. В цій статті ви будете зустрічати всі ці назви, тож майте на увазі, що це одна й та ж порода.

Опис породи припутень

Голуб вяхир – птах великий. Довжина тіла в середньому 40 см, вага 450 г. Зустрічаються масивніші особини. Їхня вага може досягати 1 кг, довжина тіла 50 см. Розмах крила 75 см. Птахи, що мешкають в Африці та європейських країнах, є оседлими. З Сибіру вони мігрують до хвойних лісів скандинавських країн. 

Відзначаються відмітні ознаки вяхиря:

1. загальне забарвлення натільного оперення – сизий; цей колір притаманний усім диким голубам;
2. на шиї, біля основи комірної зони, пір’я біле;
3. білим покрита основа крил із зовнішнього боку;
4. спина має сірий відтінок;
5. на грудях оперення з рожевим відливом; воно плавно переходить у сірий на грудях;
6. тіло пропорційно складено: невелика голова, пряма шия, широкі груди;
7. дзьоб міцний, але не довгий; дзьобом особина здатна розламувати пагони дерев;
8. хвіст прямий довгий, трохи опущений; хвостові пір’я мають облямівку чорного кольору;
9. кінцівки укорочені, широко розставлені;
10. плюсна червоного кольору, без оперення;
11. статеве дозрівання у самок настає у 12 місяців, у самців у 13-14 місяців;
12. кладка може складатися з 1-3 яєць голубиних;
13. пташенята з’являються з вагою 15 г, їх годує самка рідиною із зоба;
14. харчуються птахи рослинною їжею, але люблять хробаків та комах;
15. голуб вяхир швидко літає, у польоті він може набирати швидкість до 140 км/год;
16. гнізда будують у дуплах та у густих гілках дерев.

Поголів’я лісових голубів вважається численним. На птахів дозволено полювання. За ліцензією найчастіше звертаються фермери, котрі хочуть врятувати свій урожай. Спіймати вяхиря непросто. Він дуже полохливий. Дикий голуб здатний швидко злетіти та набрати висоту. У цьому він видає гучні звуки крилами.

Вирощування потомства

Вяхирь має ще одну назву “витютень”. Птахи тримаються зграями, але у шлюбний період самці знаходять собі пару. Це відбувається ранньою весною. Самці вибирають собі самку, постійно ходять за нею, подають голос. Вони показують своїм обраницям великі крила і всю красу оперення. Навесні, після линяння, воно стає особливо гарним. Самки виглядають скромнішими за самців, похвалитися своїм оперенням вони не можуть. Проте саме вони вирішують, з ким створювати родину. Якщо обраниця відлітає або відвертається, самець шукає собі іншу кохану.

Лісові голуби моногамні. Сім’ю вони творять на все життя. На початку весни після шлюбних ігор птахи спаровуються, шукають відповідне місце для гнізда. Це може бути дупло у дереві або густі чагарники. У скандинавських країнах, узбережжя Норвезького моря, де мало лісів, гнізда влаштовуються землі.

Будівництвом займається самка, але гілки та суху траву їй приносить самець. Щоб пташенятам було тепло, батьки вищипують у себе пір’я і встеляють ними гніздо. Самка відкладає яйця. Висиджують яйця обоє батьків. Вони по черзі сидять у гнізді. Дозрівання яєць голубиних триває 19 днів. Шкаралупу пташенята розбивають самостійно, батьки їм не допомагають.

Голубята зовні дуже відрізняються від дорослих птахів. У них велика голова, масивна дзьоба, округле тіло. Пір’я складено в голочки. Пташенята швидко ростуть. На місяць довжина їх тіла досягає 20 см. Важать вони близько 200 г. Перші 3 дні їх годує самка. У неї в зобі виробляється поживна рідина, яка багата жирами, вуглеводами та протеїном.

Дані речовини необхідні новонароджених пташенят. На 4 день до годування потомства підключається самець. Він приносить насіння та зерна рослин, дощових черв’яків, зелену траву.

У гнізді потомство залишається до місячного віку. До цього віку у них зростає доросле оперення. Батьки починають вчити дитинчат літати:

1. Дорослі птахи підлітають до них із кормом, але одразу його не віддають. Вони тримають корм над головою пташенят, щоб мотивувати їх до руху.
2. Пташенята піднімаються, витягають шию, починають часто перебирати ногами і активно працювати крилами. Вони намагаються дістати корм.
3. Після того, як голуб’ята отримують бажане, вони заспокоюються і знову сідають у гнізді. Такі тренування проводяться батьками весь світловий день.
4. Через 5-7 днів молодняк сам вилітає з гнізда у пошуках їжі

Існує думка, що птахи, які мешкають у дикій природі, навчають своїх пташенят літати, виштовхуючи їх із гнізда. Це міф. Вяхірі дуже дбайливі батьки. Голуби терпляче вичікують момент, коли молодняк самостійно встане на крило.

Чим харчуються вяхирі?

Після того як пташенята підростуть і навчаться літати, вяхирі знову збираються в зграї. Вони разом шукають корм, попереджають один одного про наближення ворогів. У лісі вони харчуються: 

• ягодами,
• травою, 
• молодими пагонами чагарників та дерев. 

Незважаючи на те, що вітютень, великий лісовий голуб, щоб дістати бажаний плід на дереві, він здатний повиснути на гілці вниз головою, зігнувши шию. Домашні голуби на це не здатні.

У диких птахів дуже міцні плюсна та пазурі. Окрім рослинної їжі, голуби лісові добувають для себе дощових хробаків та комах. Для особин домашніх порід корм тваринного походження менш бажаний. Їм дають кормові суміші.

Якщо поруч із лісом є поле із злаковими рослинами, то голубина зграя стає на ньому частим гостем. Птахи люблять ячмінь, пшеницю, овес. Найчастіше вони знищують значні площі посівів, що фермерам не подобається. Вони встановлюють на полі лякало з жерстяними банками. Якщо такі конструкції не можуть злякати птахів, то фермери купують ліцензії на відстріл.

Голуб, що живе у хвойних лісах, вибирає для їжі м’які пагони сосни та ялинки. Він може їсти шишки, які тільки почали з’являтися. Взимку, коли ліс та поля вкриті снігом, лісовий голуб намагається триматися поблизу населених пунктів. Особливо численним поголів’ям стає взимку. Вітютень прилітає до міста, щоб здобути собі корм, яким люди щедро діляться. На сільських подвір’ях вони знаходять собі багато їжі. Це не лише зерна, а й овочі, висівки.

Читай також нашу статтю Як лікувати голубів від вертячки?

Природні вороги витютнів

У полі та в лісі зграю можуть чатувати хижі тварини та птахи. Великий голуб є бажаним видобутком для яструбів, лисиць, куниць, борсуків. Захиститись від тварин вони не можуть. Голуби намагаються запобігти небезпечній зустрічі з хижаками. У птахів дуже хороший слух та зір. Якщо вони почують або побачать дикого звіра чи птаха, то починають голосно кричати, попереджаючи своїх побратимів про наближення небезпеки. Зграя швидко злітає в небо і летить ближче до лісу.

Лісовий голуб пристосований до багатьох труднощів життя у лісі. Природа наділила його забарвленням оперення, яке робить птаха непомітним серед дерев, дала йому здатність чути ультразвуки і бачити чітко предмети. Це рятує йому життя. Взимку до людей вяхир прилітає по допомогу та милосердя. Не варто його лякати та ловити. Краще пригостити його жменькою пшеницею.