7 видів добрив, які допоможуть виростити хороший урожай
Вирощування багатого та здорового врожаю залежить не лише від якості насіння чи умов вирощування, але й від правильного вибору добрив. У цій статті ми розглянемо 7 видів добрив, які можуть значно покращити результати вашого садівництва. Незалежно від того, чи віддаєте ви перевагу мінеральним, органічним або комбінованим підходам, ви знайдете корисні поради для оптимального підживлення ваших рослин.
Читай також нашу статтю: Як і чим укрити грядки від сонця
Мінеральні добрива
Мінеральні добрива – це неорганічні сполуки, які отримують хімічним шляхом. Засоби можуть містити один макроелемент – азот, фосфор або калій. Комплексні, або універсальні, добрива складаються з усіх трьох компонентів, а також містять мікроелементи на кшталт бору, міді, заліза, кальцію і марганцю.
Мінеральні добрива випускаються у вигляді порошків, гранул і рідин. Їх можна вносити безпосередньо в ґрунт – у вигляді підживлення або для поліпшення родючості ґрунту до чи під час посадки рослин. Також із засобів готують рідкі розчини для кореневого та позакореневого підживлення садових, овочевих і квіткових культур.
Норми витрати і спосіб застосування добрив різняться залежно від форми засобу і виробника. Перед застосуванням уважно вивчіть інструкцію і не перевищуйте рекомендоване дозування. Зазвичай на упаковці вказано, скільки добрива потрібно взяти для кожної культури і як часто їх використовувати.
Розберемо кожен тип докладніше.
1. Азотні добрива
Азот необхідний рослинам для нарощування зеленої маси. На упаковці він позначений літерою N, а біля неї вказано відсотковий вміст цього елемента в складі засобу. Азотні добрива зазвичай використовують навесні під час найпершого підживлення культур, щоб спровокувати їхнє зростання. Також їх використовують на ранніх етапах вирощування розсади. Іноді рослини можуть і самі підказати, що їм не вистачає азоту: це проявляється пожовтінням нижнього листя і зупинкою в розвитку.
Як правило, азотні добрива в чистому вигляді використовуються до початку літа, а потім рослинам потрібні вже інші макроелементи. При надлишку азоту в другій половині сезону багаторічні рослини продовжать витрачати сили на нарощування зеленої маси і не зможуть підготуватися до стану зимового спокою. А якщо перегодувати такими речовинами овочеві та плодові культури, можна отримати врожай з підвищеним вмістом нітратів. Тому перед застосуванням азотних добрив дотримуйтесь інструкції і не перевищуйте дозування і кількість підживлень.
Види азотних добрив
- Сечовина (карбамід) – містить 46% азоту;
- Натрієва селітра – близько 16% азоту;
- Кальцієва селітра – близько 15% азоту;
- Аміачна селітра – не менше 17% азоту;
- Рідкий аміак – близько 82% азоту;
- Сульфат амонію – близько 21% азоту.
2. Фосфорні добрива
Фосфор насамперед відповідає за розвиток кореневої системи рослин. Також він сприяє утворенню квіткових бруньок, бутонів і закладанню плодів. На упаковці з добривами цей елемент позначається літерою P.
Фосфор вносять у ґрунт навесні та восени для поліпшення родючості ґрунту, а також безпосередньо перед висіванням насіння і посадкою рослин у ґрунт. А фосфорні підживлення використовуються на всіх етапах розвитку овочів, фруктів і ягід. Про те, що рослинам не вистачає цього макроелемента, скаже їхній зовнішній вигляд – листя і стебла забарвляться в буро-фіолетовий колір.
Види фосфорних добрив
- Простий суперфосфат містить не менше 26% фосфору;
- Подвійний суперфосфат – не менше 40% фосфору;
- Фосфоритне борошно – не менше 17% фосфору.
3. Калійні добрива
Калій позначається на упаковках добрив літерою К. Він відповідає за пишне цвітіння, допомагає формуванню і дозріванню плодів, а також впливає на смак і якість врожаю, збагачуючи його цукром і подовжуючи термін зберігання. Також калій підвищує імунітет рослин, роблячи їх більш стійкими перед грибковими захворюваннями. За нестачі цього елемента врожай стає мізерним і дрібним, а культури легше уражаються інфекціями.
Калійні добрива застосовуються для підживлення на всіх етапах розвитку рослин, причому найбільша концентрація потрібна в період цвітіння і наливання плодів. Також засіб використовується при осінній підготовці грядок до наступного сезону і для збагачення ґрунту під час посіву та посадки рослин.
Види калійних добрив
- Калійна сіль містить від 40 до 60% калію;
- Калімагнезія – близько 30% калію;
- Хлористий калій – близько 60% калію;
- Сульфат калію (сірчанокислий калій) – близько 50% калію.
4. Комплексні добрива
Ці засоби містять відразу два або три макроелементи – азот, фосфор і калій. Також у складі можуть бути й різні мікроелементи. Комплексні добрива зручні у використанні й дають змогу за одне підживлення дати рослинам повноцінне живлення.
Склади підбираються залежно від стадії розвитку культури. Так, на старті застосовують добрива з підвищеним вмістом азоту, а в період росту і формування плодів використовують засоби з великою концентрацією фосфору і калію. Крім класичних видів комплексних добрив є спеціальні склади для конкретного типу рослин – наприклад, для ягідних і плодових дерев і чагарників, для огірків і кабачків, для томатів, перців і баклажанів тощо. У таких засобах міститься оптимальна кількість азоту, фосфору і калію для тієї чи іншої культури.
Види комплексних добрив
- Монофосфат калію містить 52% фосфору і 34% калію;
- Азофоска, або нітроамофоска, – 16% азоту, 16% фосфору і 16% калію;
- Діамофоска – 10% азоту, 26% фосфору і 26% калію;
- Калійна селітра – 14% азоту і 46% калію.
Органічні добрива
Це натуральні добрива, які складаються з природних компонентів, відходів життєдіяльності тварин і птахів.
У складі органіки є азот, фосфор, калій і також різні мікроелементи. Такі добрива не тільки роблять ґрунт більш родючим, а й покращують його структуру. Вони можуть слугувати більш екологічною альтернативою мінеральним добривам. Щоправда, на відміну від хімікатів, склад яких заявлений виробником, точний баланс речовин в органіці часто невідомий, особливо якщо йдеться про компост, гній і пташиний послід. Втім, у магазинах можна знайти готові рідкі та гранульовані органічні добрива зі зрозумілим складом для різних типів рослин. Їх використовують за інструкцією на упаковці.
Ось що варто знати про особливості натуральних підживлень.
1. Гній
Продукт життєдіяльності великої рогатої худоби варто застосовувати на грядках виключно в перепрілому вигляді. Свіжий гній не засвоюється рослинами і може буквально спалити їх. Таке добриво використовують під час осінньої підготовки грядок до наступного сезону. Для цього на 1 м² землі вносять приблизно відро гною, а потім ґрунт перекопують на штик лопати.
Перепрілим гноєм можна заправити грядки навесні, приблизно за кілька тижнів до висадки розсади або посіву насіння. На 1 м² ґрунту потрібно внести близько 10 кг добрива і перекопати ґрунт на штик лопати.
І перепрілий, і свіжий гній можна використовувати у вигляді рідких підживлень. Для цього 1 кг добрива необхідно розмішати в 10 л води і залишити настоюватися в теплому місці на 2 тижні. Приготовану суміш розбавте водою в пропорції 1 : 10 і підживіть рослини з розрахунку 5 л добрива на 1 м² грядки. Але врахуйте, що таке підживлення містить багато азоту, тому його можна використовувати приблизно до середини літа.
2. Пташиний послід
Це добриво містить більше поживних речовин, ніж гній, тому витрачається більш економічно. У сухому вигляді послід вносять на грядки ранньою весною або восени після збору врожаю з розрахунку приблизно 250 г на 1 м², а потім перекопують ґрунт на багнет лопати.
Для приготування рідкого добрива потрібно розбавити курячий послід водою в пропорції 1 : 1 і настоювати протягом 2 тижнів. Потім 1 частину готової суміші розводять 10 частинами води і підгодовують рослини з розрахунку приблизно 0,5 л на один екземпляр.
3. Компост
Перепрілі рослинні залишки не тільки збагачують ґрунт макро- і мікроелементами, але ще й заселяють його корисними мікроорганізмами.
Компост можна використовувати як восени, так і навесні при підготовці грядок для майбутніх посівів. У цьому разі по землі потрібно розсипати субстрат і перекопати її на глибину 5-10 см. На 1 м² піде приблизно 5 кг.
Дозрілий компост не здатний спалити рослини, тому його можна використовувати на всіх стадіях вегетації. Наприклад, замульчувати грядки, плодові дерева і чагарники, розсипавши його навколо стовбурів шаром близько 5-10 см. Так компост живитиме рослини, зберігатиме вологу в ґрунті та перешкоджатиме розростанню бур’янів.